11 листопада 2021 року Посол України у ФРН Андрій Мельник виступив зі зверненням до учасників німецько-української Конференції комунального партнерства в рамках онлайн-конференції «Комунальне партнерство зі Східною Європою».

На переконання посла, такий формат партнерства є важливим інструментом регіональних контактів між обома нашими державами, який до того ж має потенціал відновити довіру українців до німецьких партнерів, яка похитнулась останнім часом.

Андрій Мельник нагадав, що сама ідея започаткування комунального партнерства за сприяння товариства Engagement Global народилася ще 6 років тому під час його розмови з тодішнім парламентським держсекретарем Міністерства економічної співпраці і розвитку Г.-Й. Фухтелем. Завдяки цьому інструменту вдалося під час триваючої російської агресії підтримати чимало спільних проєктів, особливо у контексті масштабної реформи децентралізації, яка значно зміцнила підвалини місцевого самоврядування в Україні.

Водночас посол зазначив, що українсько-німецькі взаємини переживають сьогодні, м’яко кажучи, не найкращі часи; на небосхил двосторонніх насуваються темні грозові хмари, з кожним днем наростає недовіра українців до Німеччини. Початковий ентузіазм і піднесення пост-майданного періоду, особливо тоді, коли канцлер Ангела Меркель виступила з посередницькою ініціативою, аби зупинити російську воєнну інтервенцію, давно лишився позаду. Вітчизняне суспільство все більше розчаровується у роздвоєній, половинчастій політиці офіційного Берліна щодо України, політиці, якій бракує не лише стратегічності, далекоглядності і сміливості, але насамперед щирості, отже Німеччина швидко втрачає колосальний запас довіри з боку української громадськості.

Серед чинників, що призвели до такого стану, глава дипмісії перелічив, зокрема, неспроможність дати чітку позитивну відповідь на фундаментальний запит українців щодо підтримки прагнення членства в ЄС і НАТО; «страусину» політику Берліна та неприхований страх перед Путіним, страх перетнути окреслені Кремлем червоні лінії щодо зони російського впливу, а також гальмування поступу в Нормандському форматі.

«Небажання чи нездатність довести до успішного завершення цю унікальну, я б сказав, історичну посередницьку місію, багато хто розглядає як декларацію про банкрутство зовнішньої політики ФРН», - заявив А.Мельник. Цей очевидний, на його переконання, провал матиме не лише катастрофічні наслідки для України, але й завдасть непоправних втрат для міжнародного іміджу самої Німеччини як держави, яка прагне брати на себе більше відповідальності на світовій арені.

Посол також згадав небажання німецького політикуму визнати Голодомор в Україні 1932-33 років геноцидом українського народу, прикриваючись при цьому юридичною казуїстикою, котра не витримує критики.

Виходить так, що вчинений Сталіним злочин проти українців у 1932-33 роках не може бути охарактеризований як геноцид, бо це міжнародно-правове поняття було запроваджено лише у 1948 р. У той же час Бундестаг визнав геноцидом масові вбивства вірмен у 1915 р. А буквально вже у цьому році уряд ФРН назвав геноцидом знищення військами кайзерівської Німеччини племен нама і гегеро у тодішній колонії в Африці у 1904-1907 рр.

На жаль, негативними для сприйняття в Україні залишаються позиція Німеччини щодо сумнівного проєкту «Північний потік 2», а також нещодавні заяви окремих німецьких політиків щодо перенаправлення потоку мігрантів з польсько-білоруського кордону до України без попереднього погодження з Києвом.

Проте, як зазначив посол, не втрачено надію, що точку неповернення ще не пройдено. Німеччина з новим урядом, за його словами, зберігає шанс виправити помилки минулого і бодай частково відновити довіру українців. 

І хоча наразі ми не бачимо оптимістичних сигналів від учасників майбутньої урядової коаліції соціал-демократів, зелених і лібералів, які власне цими днями завершують переговори, ми все ж сподіваємося на те, що наступний уряд зафіксує у коаліційній угоді перспективу членства України у Євросоюзі та Північноатлантичному Альянсі.

Наразі налічується понад 70 партнерств між муніципалітетами. Тільки в цій мережі партнерства з 2015 року реалізовано понад 85 проєктів розвитку.

З повним переліком міст-партнерів між Україною та Німеччиною можна ознайомитися за посиланням. 

Репортаж кореспондентки Укрінформ Ольги Танасійчук про  Конференцію комунального партнерства